Я багато роздумувала над цим питанням. Навіщо мені і моєму синові потрібна участь в подібних заходах. Ми не пихаті, хоча, звичайно дуже приємно зайвий раз почути похвалу і мені і синові. Чи то варта ця похвала тих зусиль, і моральних, і фізичних, які нами вкладені? Репетиції замість прогулянок і денного сну, поїздки на інший кінець міста, метушня по магазинах у пошуках костюмів (хоча костюми в основному вихователька нам організувала, але не у всіх же є така чудова вихователька), штовханина в цьому страшному задушливому залі, ці принижені чекання високого начальства. А потім я зрозуміла. Нам це потрібно, хоч би для того, щоб отримати щеплення для майбутнього дорослого життя. Хвороби, адже, переносяться в легкій формі, якщо вчасно зробив щеплення. Так і хворобу суспільства теж можна перебороть, треба себе лише до цього підготувати. Я зовсім не хочу виховувати ображеного і розчарованого маргінала. Тому нам це потрібно.
Хочете що-небудь додати?
Повернутися